| |
Живописний доробок Лариси
Дем'янишиної - молодої, але вже добре знаної художниці Одеської
школи - дістав визнання ще наприкінці XX століття. Саме в
2000 році відбулася перша серйозна персональна виставка живописних
творів в Одеському музеї західного і східного мистецтва. її
пейзажі, портрети та натюрморти, написані в класичній техніці
олійного живопису, і особливо ніжні, лілейні композиції, створені
на шовку, мають сталих палких поцінувачів як в Україні, так
і закордоном.
Проте нинішня експозиція демонструє іншу грань творчої особистості
художниці - вільну графіку й графічне оформлення книжок.
Ще за часів навчання на І курсі Греківського художнього училища
Лариса відчула смак до вишуканої і лаконічної графічної лінії
в манері Анрі Матісса, проте в її інтерпретації ця лінія завжди
набувала більшого динамізму. Яскраво виражена українська ментальність
мисткині штовхала олівець до імпульсивних порухів, різких
кресок, без жодного жалю до аркушу паперу, іноді аж до проривів
скрізь білу площину...
|
| |
З часом зросла майстерність,
відшукалися деякі коди гармонійних поєднань колористичної
емоційності й лінеарного інтелектуалізму. А 2003 року Л.
Дем'янишина відкриває свою першу персональну виставку графіки
"Відчинені двері" у Всесвітньому Клубі Одеситів.
І вже тоді в багатьох великих і малих графічних аркушах,
представлених на виставці, виокреслилася самобутня творча
манера художниці: пружно-барокова система ліній природньо
поєднувала в собі багатозначність і символістичність класичної
вільної графіки з емоційною "кучерявістю" народних
малювань. А ще - якесь майже незбагненне відчуття романтичної
піднесеності, незамуленої щирості.
Очевидно, що саме оця щаслива здатність завжди непідробно-
щиро хвилюватись, втілюючи в лініях і фарбах свої задуми
(до слова, жителька міста Південного, Лариса написала незліченну
кількість етюдів та картин з краєвидами моря, берегів...
і ніде чайки не зображено просто як формальний "потрібно-прикрашальний"
елемент пейзажу), викликала у багатьох майстрів поетичного
слова бажання саме Л. Дем'янишину просити бути тим-таки
майстром "поетичного малюнку", який зуміє глибоко
відчути хвилювання поета і якомога щиріше відтворити його
в лініях і фарбах.Перша така співпраця щасливо завершилася
ще 1993 року з виходом збірки поетів міста Південного "Вітер
з моря". На обкладинці вгорі - назва збірки. її виписано
незвичайними, ніби сіткованими, але прекрасно надаваними
до теми літерами (художниці добре придалися ретельні студії
книжок видатних майстрів книжкової графіки Г.Нарбута, Є.Кібрика
і В.Фаворського). Сама обкладинка - це зображений вишуканими
графічними лініями в класичній діагональній композиції вигадливий,
багатозначний малюнок: піщане узбережжя моря, силуети висотних
будинків, яхт-метеликів, на піску край берега - рибальські
човни. Далі мерехтливий обрій моря і чайки над ним. І все
це разом, якщо перефокусувати погляд, дивовижним чином творить
ніжний обрис дівочого обличчя, мрійливо задивленого в далечінь...
Пурхали яхти-метелики на обкладинці поетичної збірки, а
Одеська спілка письменників запропонувала мисткині вже цілу
програму співпраці по випуску так званих "метеликів"
або "ластівок" - перших поетично-прозових збірочок
молодих літераторів. У співдружності з досвідченим дизайнером
книги Володимиром Міненком художниця оформила цілу серію
таких "першотворів":
- Олена Білоус "Очима до дому";
- Юлия Мерцалова "Стихия";
- Сергій Дмитрієв "Крик";
- Євген Бардієр "Незабутні листи".
Не все складалося, як бажалося. Під час роботи майже завжди
гранично не вистачало часу на переробку, вдосконадення першого
графічного мислеобразу. Можливо, прозвучить різкувато, але
подеколи рівень художньої довершеності графічного оформлення
деяких поетичних збірок перевищував літературну досконалість
поезій.
Тому, коли Лариса дістала пропозицію в 2000 році від обдарованої
львівської поетеси Світлани Мудрик зробити, не поспішаючи,
протягом двох років, цикл так би мовити повнометражних графічних
аркушів-ілюстрацій і розробити загальний графічний дизайн
амбіційного поетичного проекту - альбому-збірки поезій "Спочатку",
- ця робота захопила мисткиню і принесла високохудожні результати.
Кожен аркуш, представлений на виставці з цієї збірки, привертає
увагу довершеністю форми, елегантною лаконічністю.
Останні два роки роботи в царині книжкової графіки стали
особливо плідними. Серед найцікавіших проектів - вже цілком
самостійне оформлення (ілюстрації до розділів, і обкладинка,
і заставки, і пагінація) книжки поезій Сергія Крутія. До
речі, Лариса застосувала тут новий для себе прийом: спеціально
для книжки вона написала олією на картоні прекрасну імпресіоністичну
композицію, яку потім фототехнічними засобами зкопіювали
на обкладинку. І звичайно - окремим словом варто виділити
роботу над виданням книжки нашого видатного українця, колишнього
політичного в'язня, талановитого поета Олекси Різниківа
"Бран". Художниця творчо (бо тільки так і вміє!)
поставилася до оформлення поетичної містерії О. Різниківа.
Застосувавши не лише техніку графіки, але й власноруч зроблений
фотоколаж, Лариса досягла довершеного втілення поетичного
задуму в графічно-образну формулу. За визнанням багатьох
і передусім автора, книжка вийшла однією з кращих серед
видавничих проектів Одеси першої половини 2006 року.
Невипадково саме Ларисі Дем'янишиній Олекса Різників вже
запропонував роботу над веселою і мудрою, вигадливо і щедро
задуманою книжкою для дітей - своєю поемою "Іллейко,
з Бога турейко". А якщо подивитись, якою розкішно-яскравою
з руки художниці стала книжка дитячих віршів Віталія Березінського
"Чому кричали жаби", що побачила світ всього кілька
місяців тому, то можна бути цілком впевненим, -дем'янишинсько-різниківський
Іллейко сподобається всім.
|
